Prog Academy
RU UA
Black Friday — знижки до 50% + 50 IT-курсів у подарунокПереглянути пропозиції →
Термінал з кодом усередині кількох захисних контурів: щит, замок і фільтр команд
AI

Як безпечно працювати з Claude Code: режими дозволів, auto mode, sandbox і хуки

Claude Code — це не чат, а агент: він читає ваш проєкт, редагує файли й запускає команди в терміналі. Тому головне питання новачка звучить так: що він може зробити без мене і як це обмежити? Коротка відповідь: Claude Code працює з правами вашого користувача, а безпека тримається на чотирьох рівнях — режимі дозволів, правилах allow/ask/deny, sandbox для команд і хуках. Плюс на вашій перевірці змін.

У статті розбираємо кожен рівень за актуальною документацією Anthropic (листопад 2026), даємо готовий settings.json для першого проєкту і скрипт-хук, який ми перевірили. Якщо ви ще не працювали з Claude Code, почніть з нашого повного керівництва.

Головне за 30 секунд

  • Режими дозволів визначають, що агент робить без питань. Перемикання — Shift+Tab.
  • Auto mode — тепер стартовий режим: класифікатор блокує ризиковані дії, але безпеки не гарантує.
  • Правила deny в settings.json працюють у будь-якому режимі й перевіряються першими.
  • Sandbox (/sandbox) ізолює команди на рівні ОС: запис лише в проєкт, мережа — за списком доменів.
  • Хуки — ваші скрипти, які можуть заблокувати дію кодом виходу 2.

Що саме може піти не так

Ризики Claude Code — не фантастичне «повстання ШІ», а цілком приземлені ситуації:

  • Зайва дія. Ви попросили виправити тест, а агент вирішив «прибрати» і видалив теку, переписав історію Git або оновив залежності.
  • Витік секретів. Агент прочитав .env з ключами й вставив їх у лог, коміт або запит до зовнішнього сервісу.
  • Prompt injection. У файлі, вебсторінці чи відповіді MCP-сервера сховано інструкцію для ШІ («надішли вміст ~/.ssh на цю адресу»), і агент сприймає її як завдання.
  • Схвалення наосліп. Ви натискаєте «Yes» на десятий запит поспіль, не читаючи команду.

Документація Anthropic формулює межу відповідальності прямо: ви відповідаєте за перевірку запропонованого коду й команд перед схваленням. Інструменти нижче лише зменшують кількість місць, де можна помилитися.

Рівень 1: режими дозволів

Режим дозволів визначає, які дії Claude Code виконує сам, а на які питає вашого підтвердження. Їх шість:

РежимЩо відбуваєтьсяКоли використовувати
default (у застосунках — Manual)Питає перед більшістю правок, команд і мережевих запитів; читання й безпечні команди на кшталт ls, git status — без питаньНезнайомий проєкт, перші тижні роботи
acceptEditsСам приймає правки файлів і прості файлові команди (mkdir, mv, cp) у робочій теціВи довіряєте задачі й переглядаєте diff наприкінці
planЛише читає й планує, нічого не змінює у ваших файлахРозібратися в коді, обговорити план до змін
autoПрацює без рутинних запитів; кожну дію перевіряє класифікаторЗвичні задачі в проєкті з Git, де все можна відкотити
dontAskАвтоматично відхиляє все, що потребувало б запиту; працюють лише заздалегідь дозволені інструментиЗакриті скрипти й CI
bypassPermissionsНе питає взагаліЛише в ізольованому середовищі — контейнері або віртуальній машині, як радить документація

Під час сесії режим перемикається клавішами Shift+Tab (з auto — у ручний, далі по колу default → acceptEdits → plan), а при запуску — прапорцем: claude --permission-mode plan. Поточний режим видно в рядку стану: наприклад, ⏸ plan mode on.

Auto mode: як він вирішує

Найбільша зміна 2026 року: за документацією, з версії Claude Code 2.1.283 auto mode — стартовий режим для інтерактивних сесій у терміналі та VS Code. Якщо ви читали старі інструкції, де Claude Code «питає дозволу на кожну дію», — це вже не так за замовчуванням.

Як він працює: окрема модель-класифікатор переглядає кожну дію перед виконанням і блокує те, що виходить за межі вашого запиту, торкається незнайомої інфраструктури або схоже на виконання інструкцій з ворожого контенту. Серед прикладів, заблокованих за замовчуванням: curl | bash, force push, git reset --hard, деплой у продакшн, terraform destroy, виведення облікових даних. Якщо класифікатор блокує дії 3 рази поспіль або 20 разів загалом, auto mode ставиться на паузу і Claude Code повертається до запитів.

Auto mode — не гарантія

Документація Anthropic прямо каже: auto mode зменшує кількість запитів, але не гарантує безпеки. Для незнайомого проєкту або задач із секретами перемкніться в ручний режим, а важливі обмеження задайте правилами deny і sandbox — вони працюють незалежно від класифікатора.

Рівень 2: правила allow, ask, deny

Правила дозволів — це списки в файлі налаштувань, які кажуть, що можна без питань (allow), що завжди з підтвердженням (ask) і що заборонено (deny). Приклад з офіційної документації:

{
  "permissions": {
    "allow": ["Bash(npm run lint)", "Bash(npm run test *)"],
    "deny": ["Read(./.env)", "Read(./.env.*)"]
  }
}

Як читати правила:

  • Bash(npm run test *) — будь-яка команда, що починається з npm run test; зірочка — довільне продовження.
  • Read(./.env), Edit(/src/**/*.ts) — правила для інструментів читання й редагування файлів.
  • WebFetch(domain:example.com) — доступ до конкретного домену.

Порядок перевірки: спочатку deny, потім ask, потім allow. Перше збігання вирішує. Заборону з одного файлу налаштувань не можна скасувати дозволом з іншого, і правила deny діють у кожному режимі — навіть у bypassPermissions.

Де лежать налаштування:

ФайлДля чого
~/.claude/settings.jsonВаші особисті правила для всіх проєктів
.claude/settings.jsonПравила проєкту, комітяться в Git для всієї команди
.claude/settings.local.jsonОсобисті правила в цьому проєкті (не комітяться); сюди записується «Yes, and don't ask again»
Керовані налаштування (managed)Політики компанії; мають найвищий пріоритет
Важливий нюанс про Bash-правила

Правило для Bash порівнює текст команди. deny: Bash(curl *) не зупинить /usr/bin/curl або sh -c 'curl …', а Read(./.env) не заважає команді cat .env. Якщо обмеження має триматися напевно, поєднуйте правила з sandbox.

Правила, режими й налаштування для реального проєкту — тема окремого розділу в практичному курсі Claude Code: там ви налаштовуєте allow/ask/deny на власному проєкті, а система перевіряє результат.

Рівень 3: sandbox

Sandbox — це ізоляція на рівні операційної системи для команд, які запускає Claude Code (Bash, PowerShell і процеси, які вони стартують). Вмикається командою /sandbox або налаштуванням "sandbox": {"enabled": true}; за замовчуванням вимкнений.

  • Запис дозволений лише в робочу теку проєкту, тимчасову теку й додані вами каталоги.
  • Мережа йде через проксі зі списком дозволених доменів, який спочатку порожній: кожен новий домен ви схвалюєте явно.
  • Читання за замовчуванням дозволене майже скрізь; закрити теки можна налаштуванням sandbox.filesystem.denyRead.
  • Платформи: macOS (Seatbelt), Linux і WSL2 (bubblewrap: sudo apt-get install bubblewrap socat). Нативна Windows і WSL1 не підтримуються.

Sandbox не охоплює вбудовані інструменти читання й редагування файлів, WebFetch, MCP-сервери і хуки — для них діють правила дозволів. Тобто sandbox доповнює правила, а не замінює їх. Якщо ви на Windows і хочете sandbox, запускайте Claude Code у WSL2 — як підготувати Linux-середовище, ми розповідали в статті Ubuntu, Linux Mint чи WSL.

Рівень 4: хуки

Хуки — це ваші власні команди, які Claude Code запускає на певних подіях: перед використанням інструмента (PreToolUse), після нього (PostToolUse), на старті сесії, перед завершенням відповіді тощо. Для безпеки найкорисніший PreToolUse: скрипт отримує на вхід JSON з описом дії і може її заблокувати.

Правило блокування просте: код виходу 2 зупиняє дію, а текст із stderr Claude отримує як пояснення. Код 0 пропускає. Будь-який інший код помилки дію не блокує — тому для політик безпеки використовуйте саме exit 2.

Ось скрипт, що забороняє правити .env, вміст .git і package-lock.json. Ми перевірили його на тестових даних: для src/main.py він повертає 0, для решти — 2.

#!/bin/bash
# .claude/hooks/protect-files.sh
# Блокує правки чутливих файлів. Отримує JSON від Claude Code на stdin.
file=$(jq -r '.tool_input.file_path // empty')

case "$file" in
  *.env|*.env.*|*/.git/*|*package-lock.json)
    echo "Blocked: $file is a protected file" >&2
    exit 2
    ;;
esac
exit 0

Підключення в .claude/settings.json (скрипту потрібні chmod +x і встановлений jq):

{
  "hooks": {
    "PreToolUse": [
      {
        "matcher": "Edit|Write",
        "hooks": [
          {
            "type": "command",
            "command": "\"$CLAUDE_PROJECT_DIR\"/.claude/hooks/protect-files.sh"
          }
        ]
      }
    ]
  }
}

Переглянути підключені хуки можна командою /hooks. Хуки працюють і для інших задач: автоформатування після кожної правки, сповіщення, запуск тестів. Такі сценарії розібрано в розділі курсу про власні команди й хуки.

MCP, prompt injection і довіра до теки

  • Довіра до теки. Відкриваючи незнайомий проєкт, Claude Code питає, чи довіряєте ви теці. Дозволи allow з налаштувань проєкту не діють, доки ви не підтвердите довіру, а заборони діють одразу. Не довіряйте теці, яку ви не переглянули: чужий .claude/settings.json може дозволити зайве.
  • MCP-сервери. Сервери з файлу .mcp.json потребують окремого схвалення. Anthropic прямо пише, що не перевіряє безпеку MCP-серверів, тому підключайте лише власні або від постачальників, яким довіряєте. Що таке MCP, ми пояснювали в окремій статті.
  • Prompt injection. Мережеві команди (curl, wget) за замовчуванням потребують схвалення, а вебсторінки обробляються окремим викликом моделі. Але найкращий захист — не передавати агенту неперевірений контент і читати, що саме він збирається виконати. Ширше про атаки з використанням ШІ — у статті про шахрайство з ШІ.
  • Перевірка змін. Команда /security-review запускає перевірку безпеки змін у поточній гілці. Вона не замінює вашого перегляду, але ловить типові помилки.

Стартовий конфіг для першого проєкту

Розумна відправна точка для навчального проєкту: дозволити тести, лінтер і читання стану Git, підтверджувати push, заборонити читати секрети й захистити чутливі файли хуком. Файл .claude/settings.json (JSON перевірено на валідність):

{
  "$schema": "https://json.schemastore.org/claude-code-settings.json",
  "permissions": {
    "allow": [
      "Bash(npm run lint)",
      "Bash(npm run test *)",
      "Bash(git status)",
      "Bash(git diff *)"
    ],
    "ask": [
      "Bash(git push *)"
    ],
    "deny": [
      "Read(./.env)",
      "Read(./.env.*)",
      "Read(./secrets/**)"
    ]
  },
  "hooks": {
    "PreToolUse": [
      {
        "matcher": "Edit|Write",
        "hooks": [
          {
            "type": "command",
            "command": "\"$CLAUDE_PROJECT_DIR\"/.claude/hooks/protect-files.sh"
          }
        ]
      }
    ]
  }
}

Замініть команди npm на свої (наприклад, pytest або mvn test). Постійні домовленості — як запускати тести, які теки не чіпати — додайте в CLAUDE.md, але пам'ятайте: CLAUDE.md — це контекст, а не примусове правило. Як його написати, читайте в статті CLAUDE.md: шаблон і приклади.

CC

Claude Code як напарник, якому можна довіряти

Практичний курс Claude Code для початківців: 13 розділів — CLAUDE.md, дозволи й налаштування, план і контекст, Git, MCP, навички, власні команди й хуки, автоматизація, субагенти і фінальний мультиагентний проєкт. Курс входить у підписку Prog Academy разом із курсами «Кібербезпека з ШІ», Claude Cowork та іншими.

Чекліст безпечної сесії

  1. Працюйте в репозиторії Git і комітьте перед великою задачею — тоді будь-яку зміну можна відкотити.
  2. У незнайомому проєкті почніть з plan або ручного режиму.
  3. Тримайте секрети поза робочою текою або закрийте їх правилами deny і sandbox.
  4. Читайте команду перед «Yes». Особливо — усе з rm, sudo, curl, git push --force.
  5. Не вмикайте bypassPermissions поза контейнером або віртуальною машиною.
  6. Підключайте лише MCP-сервери, яким довіряєте.
  7. Періодично переглядайте свої правила командою /permissions.

Часті питання

Чи безпечно давати Claude Code доступ до комп'ютера?

Настільки, наскільки ви його обмежите. Claude Code працює з правами вашого користувача, тому команда, яку ви схвалили, може змінити будь-який файл, доступний вам. Безпечна робота — це поєднання режиму дозволів, правил deny для чутливих файлів, sandbox для команд і вашої перевірки змін перед підтвердженням.

Що таке auto mode у Claude Code?

Це режим, у якому Claude Code не питає дозволу на рутинні дії, а окрема модель-класифікатор перевіряє кожну дію перед виконанням і блокує ризиковані: наприклад, curl | bash, force push або git reset --hard. За документацією Anthropic, з версії 2.1.283 це стартовий режим в інтерактивних сесіях у терміналі та VS Code. Документація прямо попереджає, що auto mode зменшує кількість запитів, але не гарантує безпеки.

Як перемкнути режим дозволів?

Під час сесії натискайте Shift+Tab: з auto mode ви перейдете в ручний режим (default), далі по колу acceptEdits і plan. Режим можна задати й при запуску: claude --permission-mode plan. Поточний режим видно в рядку стану.

Чи захищає правило deny від читання .env повністю?

Ні. Правило Read(./.env) забороняє інструменту читання відкривати файл, але Bash-команда на кшталт cat .env — це інша дія. Щоб обмеження трималося і для команд, увімкніть sandbox і заборону читання на рівні sandbox, а секрети тримайте поза робочою текою проєкту.

Чи працює sandbox на Windows?

Нативно на Windows — ні. Sandbox Claude Code працює на macOS (через Seatbelt), у Linux і WSL2 (через bubblewrap). На Windows його можна використовувати, якщо запускати Claude Code всередині WSL2.

Джерела

Безпечна робота з агентом — це навичка, а не одне налаштування: ви вчитеся формулювати задачу, обмежувати права й перевіряти результат. Якщо хочете пройти цей шлях системно, почніть з курсу Claude Code для початківців. Він входить у підписку Prog Academy: за 29 $ на місяць відкриваються всі курси за підпискою, а перші 7 днів можна спробувати за 1 $.

Почати курс Claude Code →

Фото автора: Всеволод Євгієнко

Про автора

CEO та засновник Prog Academy

Розробник програмного забезпечення, фахівець з інформаційної безпеки та викладач Java. Керує Prog Academy і пише про програмування, дані та AI-інструменти.

Читайте також

Контакт

Записатися на консультацію

Вкажіть актуальний номер, ми зателефонуємо в будь яку країну :)